В небесах есть светлый город –
Вечно свят и вечно молод.
Мы мечту о нём всегда храним.
В граде том не будет ночи,
Бог от слёз утрёт нам очи.
Ждёт нас в небе Иерусалим.
Там хрустально чисты воды,
Больше нет плохой погоды
И ни вопль, ни плач не слышен там.
Смерти там уже не будет
И никто нас не осудит.
Иисус там - свет, тепло и храм.
В град ворота все открыты,
Златом улицы покрыты
И неслышно мерзости и лжи.
Там спасённые народы
Даром пьют живую воду.
Бог нам путь в тот город проложил.
Николай Богдан,
Полтава, Украина
Поклонник Христа, влюбляющийся в Его чистый образ всё больше и больше. e-mail автора:bodia2057@mail.ru
Прочитано 5723 раза. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Спасибо за прекрасное напоминание о будущем. Вдохновляет. Боже мой, как же хочется туда всей семьей с Церковью!
Только бы оказаться нам достойными и идти по пути проложенном Господом.
Спасибо и благословений вам от Господа!
Галина Левицька
2011-10-03 17:10:49
Аминь!!! Стих очень понравился. Спасибо, брат))))))))))))))
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
